Із довгоочікуваним прийняттям бюджету місцеві органи влади в Україні приступили до повноцінної роботи. Якщо кілька місяців усі потреби фінансувалися лише на одну дванадцяту, то зараз міста мають змогу виконувати заплановані роботи у повному обсязі.
Хустська міська рада на цей рік запланувала чимало. До слова, минулий, 2009-й рік, став найбільш успішним для Хуста за увесь час української незалежності. Було зафіксовано найбільшу кількість вкладених у місто капітальних видатків Хустської міської ради, масштабних реконструкцій зазнали водопроводи, покрівлі багатоквартирних будинків, освітні заклади тощо, чимало сил і коштів вкладено у благоустрій. Про те, що вдалося зробити і що планується реалізувати цьогоріч, розповідає міський голова Хуста Михайло Джанда, якого наприкінці минулого року журналісти проекту «Топ50» назвали одним із півсотні найвпливовіших закарпатців, а його роботу відзначено державним Орденом за заслуги ІІІ ступеня.

— Михайле Михайловичу, минулий рік Хустська міська рада називає найбільш успішним з огляду на значну суму вкладених у місто капітальних видатків. Охарактеризуйте коротко, що вдалося зробити.
— Капітальні видатки міської ради у 2009 році склали 12,98 мільйонів гривень. Це вагомий показник для Хуста (для порівняння — у 2002 році місто мало 384,2 тис. грн. капітальних видатків, у 2005 — 2,7 млн.грн., 2007 — 3,1 млн.грн., у 2008 у місто було вкладено вже 11,8 мільйонів гривень, а торік ми перевищили і цей показник). Хочу зауважити, що землі і майна ми реалізовуємо менше, але встановлюємо реальні ринкові ціни, за рахунок чого наповнюється бюджет і є можливість фінансувати у місті довготривалі проекти, тобто на роки. Усе, що було зроблено, слугуватиме мешканцям Хуста належно і довго, адже ми працюємо із виключно високоякісними матеріалами, з відповідною гарантією. Продаж землі та нерухомості міською радою здійснювався виключно з аукціону, абсолютно прозоро. Якщо у 2008-му було продано 3,7 га за 4,4 млн.грн., то у 2010-му — лише 0,53 га, але за 1,5 млн.грн. Тобто майна територіальної громади продається менше, а фінансові надходження за рахунок встановлення реальної ціни — більші.  Крім того, всі, хто займаються будівництвом, повинні сплачувати свою частку на інженерну інфраструктуру. Завдяки цим коштам місто має можливість будувати та здійснювати реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури.

— Можете навести приклад продажу котрогось із об’єктів? І що заплановано реалізувати цього року?
— Намагаємося залучити до бюджету міста максимальну кількість коштів, тому, звичайно, проводимо аукціони. Наприклад, приміщення у центрі міста було виставлено на продаж за стартовою ціною 67,2 тис.грн., а продано на аукціоні за 385 тис.грн. (1 кв.м. — 10 026 грн.) Другий об’єкт зі стартовою ціною 23 530 грн. було продано за 98 290 грн. (1 кв.м. – 6300 грн.). Отже, аукціони ефективні та вигідні для наповнення міського бюджету. У 2010 році на продаж вставлено 3 земельні ділянки по вул. Львіській: 3 га (можливо використати для будівництва, наприклад, супермаркету), 1,16 га та 0,65 га; по вул. І. Франка 12 земельних ділянок і 4 ділянки — на Жайворонковій (як для комерційної, так і для житлової забудови). Також на продаж виставлено 7 об’єктів нерухомості, зокрема, приміщення центрального універмагу Хуст. Таким чином міський бюджет з продажу нерухомості може отримати 24 мільйони гривень, які будуть вкладені у об’єкти соціальної інфраструктури та реконструкцію центральної частини міста.

— Одне з найважливіших питань для мешканців — забезпечення водою. Що зроблено в Хусті у цій сфері?
— Щороку ми здійснюємо реконструкцію кількох кілометрів водогонів, оскільки це одне з болючих питань Хуста, вирішення якого можливе при поступовій щорічній роботі. Знаючи цю проблему, міська рада, незважаючи на фінансові труднощі, кожного року вкладає кошти у реконструкцію водогонів. Якщо у попередні роки вдалося реконструювати водопровідні мережі протяжністю 900 м (2003 рік), потім 1,4 км (2007), 3,5 км (2008), то минулоріч — близько 4 кілометрів. Усього ми замінили 15 км водопровідних мереж, частина із них – магістральні водогони. З цих 15 кілометрів лише 800 метрів зроблено за кошт державного бюджету, усе решта — за кошти міста. Якщо у найближчі 3 роки будувати по 5 км мереж, то питання водозабезпечення Хуста буде в основному вирішене.

— Чи виправдало себе рішення про відмову від централізованого теплопостачання?
— Звичайно. Адже зараз люди отримують якісні послуги теплопостачання за дешевшими цінами. Оскільки мають змогу самостійно контролюють температурний режим, а тарифи для населення дешевші, ніж для підприємств. Таким чином, якісне тепло втричі дешевше, ніж за умов централізованого теплопостачання. Мешканці, перейшовши на індивідуальне опалення, не залежать від початку опалювального періоду (що починався не раніше 15 жовтня і то за умови, що 3 дні температура не опускалася нижче 8 градусів), будь-коли можуть включити опалення, не залежно від пори року. Хуст ще у 2007 році першим в області відмовився від неефективних послуг «Закарпаттеплокомуненерго», чому передувала поступова робота. Якби ми свого часу не давали людям дозволи на автономне опалення і не будували автономні котельні для шкіл та дитсадків, то зараз мали б значні проблеми з теплопостачанням, а борги збанкрутілого монополіста зробили б місто залежним від питання отримання лімітів газу. Сьогодні Хуст не має проблем із заборгованістю, як у інших містах, і ми не залежимо від лімітів газу, які раніше доводилося отримувати від ДК «Газ України». До того ж, труби та інфраструктура були застарілими, що спричинювало втрати, тому температурний режим при централізованому опаленні становив не більше 16 градусів, а оплата залишалася  високою. Тепер же самі мешканці мають змогу економити власні кошти. Виконавчий комітет міської ради не мав можливості впливати на «Закарпаттятеплокомуненерго», тому прийняв рішення щодо децентралізації теплопостачання: надавав дозволи мешканцям від’єднуватися від мережі і встановлювати автономне опалення, сприяв їм у цьому. Щороку з бюджету виділялися кошти для будівництва індивідуальних котелень у бюджетних установах. Завдяки цьому усі садки і школи сьогодні обігріваються індивідуальними котельнями, а зекономлені кошти спрямовують на покращення навчальної бази. Тому однозначно можемо стверджувати, що  індивідуальне опалення вигідніше для населення, бюджетних установ і для держави загалом, адже це економія закупленого за кордоном газу. Наш приклад сьогодні наслідують й інші міста Закарпаття та України.

— Яка ситуація з ремонтом покрівель будинків?
— Останні роки — успішні для Хуста і у справі капремонтів покрівель багатоквартирних будинків з плоскими дахами і дахами з черепиці (у чеському містечку). Ми використовували якісні матеріали, на які діє багаторічна гарантія. Усього за минулий рік капітально відремонтовано дахи 11 будинків (для порівняння: у 2007 році — 3 дахи, у 2008 — 8 дахів). У 2007 році ми відремонтували плоскі дахи усіх бюджетних закладів, завдяки чому у школах і дитсадках немає проблем із протіканням стелі, що раніше створювало значні незручності. Цього року здійснимо капітальний ремонт даху будинку по вул. Карпатської України. Якісною імпортною черепицею перекриють будинок у чеському містечку. До речі, виконком Хустської міської ради прийняв рішення, що за кошт міста буде відремонтовано покрівлю тих будинків, мешканці яких створять об’єднання співвласників.

— У Хусті діють такі об’єднання співвласників?
— Так, маємо вже 24 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). 10 із них зареєструвалися у 2009-му. Через кілька років потреби у ЖРЕРах взагалі не буде. Це неефективна форма господарювання, в чому вже всі переконалися. Тоді як створення ОСББ дає змогу мешканцям самостійно керувати своїм житлом, використовувати квартплату виключно на його потреби, а не сплачувати кошти на утримання так званих жеків. Усе контролює голова об’єднання, ревізійна комісія, склад якої обирають самі власники квартир.

— Чи не найбільш болюче питання — дороги...
— Протяжність дорожнього полотна у Хусті — близько 100 км. А один квадратний метр дороги коштує близько 300 грн. Міська рада має право робити дороги виключно за кошти, отримані з транспортного податку, що сплачується водіями раз на два роки. У Хусті це близько 1 млн. грн. у рік, за які ми можемо зробити… 500-600 метрів нової дороги!.. Тому щороку можемо собі дозволити лише ямковий ремонт. Звичайно, це дає мінімальний ефект. Така проблема актуальна для всієї України, оскільки бюджетним законодавством органи місцевого самоврядування вкладені у жорсткі рамки. Представники державної влади повинні для виходу з цієї проблеми розробити програму, надати під її реалізацію довгострокові кредити з невисокими відсотками. Наприклад, замість того, щоб щорічно витрачати 600 тис. грн. на ямкові ремонти, можна було б взяти довгостроковий кредит на 10 років (але під 3-5 %, як це є у Європі) і зробити нормальні дороги. Так роблять у сусідній Словаччині. Усе ж, торік ми здійснили капітальні ремонти і реконструкцію частини вулиць С. Бандери, Корятовича, пл. Б. Хмельницького, які вимощені бруківкою, адже вона має переваги над асфальтним покриттям, оскільки є більш довговічною, екологічно безпечною та естетичною. І проводити ремонтні роботи за використанням бруківки можна від березня до грудня, а асфальт лише 3-4 місяці у році. Цього року плануємо капітальний ремонт дорожнього покриття чистини вулиць Гвардійської, Керамічної, Жайворонкової (у районі багатоповерхової забудови), Карпатської Січі, Німецької і Маяковського.

— А тротуари та дорожнє освітлення?
— Торік було реконструйовано тротуари на 7 вулицях та площах (900-річчя Хуста, пл. Б. Хмельницького, вул. Соборної України (раніше Конституції), Карпатської Січі, Корятовича, С. Бандери (раніше Шкільна), Жайворонковій (у районі багатоповерхівок). У 2010-му заплановано реконструкцію тротуарів на частині вулиць Гвардійській, Керамічній, Маяковського, Р. Шухевича (колишня Поперечна), Жайворонковій, на при будинковій території вул. Пирогова та інших. Щодо освітлення — торік було встановлено 149 нових світильників, що дозволили освітлити 6,5 км. Усього з 2003 року ми встановили 1295 світильників на 57,6 км. доріг, тобто 85 % міста вже освітлено. На цей рік для встановлення вуличного освітлення закладено близько 300 тис. грн.

— Хустські школярі, фольклорні колективи та фахівці у попередні роки неодноразово бували за кордоном. З якими містами співпрацює міськрада?
— Ми налагодили добру співпрацю із словацькими та польськими містами. Разом подаємо проекти до міжнародних фондів, делегації спільно беруть участь у пізнавальних поїздках, обмінюємося досвідом роботи. Школярі їздили на фольклорні фестивалі до словацького міста Сніна та польського Леско, а 45 дітей-сиріт мали змогу там відпочити. Хустські художники щорічно беруть участь у пленерах в Словаччині та Польщі. Проводимо спільні спортивні змагання. У перспективі — налагодження контактів із містами інших країн.

— Кілька років тому ми писали, що Хустська міська рада започаткувала традицію оздоровлення на морі школярів - переможців олімпіад. Продовжуєте її зараз?
— Так, адже це хороший стимул до відмінного навчання. Цього року у літніх таборах на березі моря оздоровимо 100 переможців обласних олімпіад та 50 дітей-сиріт. Крім того, троє призерів всеукраїнських олімпіад поїдуть відпочивати до Хорватії. На оздоровлення дітей у міському бюджеті на 2010 рік закладено понад 300 тис. грн.

— У попередні роки Хустська міська рада багато уваги приділяла сфері освіти, що заплановано зробити у 2010-му?
— На капітальні видатки у цій сфері передбачено 4, 3 млн. грн. До слова, минулого року ми здійснили ремонти у школах та дитсадках. Так, у ЗОШ №№ 4 і 6 та в ДЮСШ замінили систему опалення, оснастили котельні в ЗОШ № 5 (якщо старі котли давали 42-44 % ККД, то встановлені сучасні — 99 %), виконали першу чергу планованих робіт із реконструкції стадіону. Тут, як і в міському краєзнавчому музеї, встановлено електроопалювальну систему.
Цього року передбачено здійснити капітальний ремонт навчальних класів та актового залу ЗОШ № 1, реконструкцію системи опалення та капремонт санвузлів у ЗОШ № 2. Для ЗОШ № 4 заплановані роботи із благоустрою території, капремонт санвузлів, у ЗОШ № 5 — капремонт системи водопостачання. Заміну котлів і ремонт приміщень передбачено в НВК № 1. У гімназії — капітальний ремонт даху, санвузлів, душевих, харчоблоку. Заплановано також капремонт частини приміщень Хустського центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

— ІІІ Міжнародний художній пленер «Хуст-АРТ» отримав загальне визнання. Традиція отримає продовження?
— Так, звичайно. 14-денний пленер «Хуст-АРТ 2009» об’єднав художників із 7 країн світу (Словаччина, Польща, Хорватія, Швеція, Білорусь, Латвія, Україна) і отримав високу оцінку митців. Цього року запрошуватимемо і скульпторів, а у 2011-му, можливо, долучаться і ковалі. Згідно з положенням пленеру, розробленим виконкомом, кожен художник дарує місту 2 свої картини, що збагачує фонд міської галереї, а мешканці міста можуть милуватися полотнами, створеними під час хустських пленерів. Сподіваємося, що і скульптури, створені під час таких творчих зустрічей, прикрасять вулиці нашого міста.

— Які плани у міської влади щодо благоустрою міста у 2010 році?
— Ми продовжуватимемо роботу для покращення житлово-комунального господарства. І далі проводитимемо культурні заходи, спортивні змагання, пленери, у тому числі міжнародні. Продовжимо роботу із облаштування сквериків, клумб, реставрації фасадів будівель бюджетних закладів. Ми замовили генеральний план Хуста, вже маємо розроблену проектно-кошторисну документацію для реконструкції центру міста — майдану Незалежності та вулиць Карпатської Січі і Романа Шухевича. Тут у майбутньому з’явиться пам’ятник Августину Волошину, а навпроти нього — тріумфальна арка соборності. Проект передбачає мостіння споруд із фігурних елементів червоного та сірого граніту.

Ганна Тарканій