Хуст – одне з найдавніших міст Закарпаття, розташоване на споконвічно етнічній українській території, найбільше за площею місто у краї. Славна історія Хуста нараховує по­над 900 років, а його знаменитою візиткою є овіяні легендами руїни Хустського замку-фортеці – пам'ятки архітектури та містобудування XII-XV ст. За давньою легендою під руїнами замку похована дочка київського князя Ярослава Мудрого Анастасія, яка була дружиною угорського короля. Навколо Замкової гори і сформувалося місто. В осьові давньої схеми вулиць лежали торгівельні шляхи, що вели у Галич, Львів, Кам'янець-Подільський, Мукачево, Угорщину, Трансільванію. І сьогодні найбіль­ша частка підприємницької діяльності хустян припадає на сферу торгівлі.

Хустяни гордяться своєю славною історією, адже саме Хуст є одвічним джерелом соборності та державотворення, символом нескореності, прагнення до волі та незалежності українського народу на Закарпатті.

21 січня 1919 року делегати Всенародних Зборів краю проголосили Акт Злуки Закарпаття із Соборною Україною.

У 1938-39 рр. Хуст став столицею карпато-української держави – Карпатської України що виникла на самих західних етнічних українських землях. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України відкинув ультиматум Гітлера про капітуляцію, прийняв конституційний закон, яким проголосив незалежність Карпатської України, затвердив державні символи: синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн "Ще не вмерла Україна"; українську мову визнав державною мовою. Воїни Карпатської Січі героїчно боронили незалежність та свободу Карпатської України від зазіхань угорських окупантів в запеклій битві на Красному Полі під Хустом. Січовики Карпатської Січі своїм героїзмом здивували весь світ, коли без єдиного пострілу впали Відень й Прага вони вчинили перший збройний опір фашистським агресорам, тому значна частина істориків вважають, що початок другої світової війни 15 березня 1939 року.

На ідеалах та традиціях Карпатської України виховувались нові покоління патріотів, які активно влились в національно-визвольну боротьбу українського народу в 1988-1991 рр.

На початку 1989 року саме в Хусті була створена перша організація Народного Руху України та заснована перша демократична газета "Нова свобода". В жовтні 1990 року рішенням сесії Хустської міської ради було прийнято рішення про підняття над адмінбудинком міської ради синьо-жовтого прапора. Після другого туру голосування у листопаді 2004 р. Хустська міська рада була одна із перших, що визнала народного президента Віктора Ющенка. 21 січня 1919 року 420 делегатів від 420-тисячного українського населення Закарпаття проголосували за Акт злуки краю із соборною Україною.

Сьогодні Хуст вабить гостей пам'ятками історичного минулого, легендами Замкової гори, гостинністю людей, чарівними околицями. Знаменитою і за ме­жами держави є унікальна Долина нарцисів, що зберігає прадавню флору і роз­ташована поблизу Хуста. Це єдине місце у світі, де природній нарцис вузько­листий віками зростає на одному місці, до того ж на рівнині. Бережуть хустяни і прадавні батьківські традиції – пісню, вишиванку, народні ремесла, потяг до художньої творчості. Домінуючими галузями промисловості є легка і деревообробна – у цих сфе­рах реалізовується продукція на суму 32 млн. грн. на рік. Найбільш відомі підприємства міста – «Енран-ЗЛК», СП «Хустекс», ТОВ «Хуст-фільц», ТОВ «Атлант». Чимало підприємств міста освоїли інвестиційні проекти в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності. За 6 місяців цього року в економіку міста надійшло 316 тис. доларів США прямих іноземних інвестицій. Активними є і приватні підприємці. Загалом Хуст – відкрита і приваблива царина для капіталовкладень, що активно та з успіхом втілює нові пропозиції.

Хуст здавна славиться досягненнями педагогічних колективів та неабияки­ми успіхами їхніх юних вихованців. Саме хустська учениця Лілія Монич два роки поспіль займала перші місця на Всеукраїнській олімпіаді з української мо­ви. З ініціативи міського голови Михайла Джанди хустських обдарованих дітей – переможців конкурсів та олімпіад – заохочують до нових успіхів цікавим проек­том: коштом міського бюджету дітей оздоровлюють у таборах на березі Чорного моря. Міська влада Хуста модернізує житлово-комунальні системи міста. Лише цього року у місті збудовано декілька нових водогонів. Причому використано найсучасніший матеріал, гарантійний термін експлуатації труб – 50 років. У будь-якій роботі міська влада керується принципом не «залатати дірки», а зро­бити справу на роки. Крім того, вперше за усю історію хустського самовряду­вання ініційовано ремонт покрівель та внутрибудинкових мереж багатопо­верхівок коштом бюджету міста. Влада йде на зустріч городянам, які стомили­ся від нерозв'язної проблеми з недієвими ЖЕКами і закликає хустян створюва­ти товариства співвласників мешканців будинку. Кожному новоствореному об'єднанню міська рада зобов'язується одразу виплатити 10000 гривень на розвиток. Реалізовується у місті і ряд соціальних проектів.